ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОН В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Авт.: Гайдай Є.О.

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОН В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

На територію Приазовського і Нововасилівського районів восени 1941 року вели наступ 1-а танкова група і 11-а армія вермахту, 3-та румунська армія, які входили до складу групи армій  «Південь».  На  початку  жовтня на півночі Нововасилівського району, біля с. Новоспаське, проводила наступ елітна дивізія СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер», створена на базі особистої охорони Адольфа Гітлера. 6 жовтня 1941 року, в районі села Прудентове, підрозділи 663-го артилерійського полку 218-ї стрілецької дивізії спробували зупинити стрімко наступаючі німецькі війська, уникнути оточення та дати можливість військам відступити, вивезти поранених. В результаті запеклого бою загинув взвод лейтенанта Андрія Опанасовича Куща. 218-а дивізія частково вийшла з оточення після жорстокого бою 7 жовтня в районі Чернігівки, де були знищені 9 і 18 армії.

Восени 41-го на території с. Приазовське розташовувалися два польових пересувні госпіталі: № 600 і № 690; в с. Дівнинське наприкінці вересня – початку жовтня базувався хірургічний польовий пересувний госпіталь № 79.

6 жовтня 1941 року був практично повністю захоплений Нововасилівський район, а 7 жовтня – Приазовський. Понад 700 днів і ночей тривала окупація. Тисячі людей були відправлені до концентраційних таборів, на роботу до Німеччини. Тортури, розстріли та грабежі перетворили життя приазовців в тяжке випробування. Сотні жителів району були замучені, розстріляні.

Але в той час, коли ворог звірствував на приазовській землі, йшли важкі бої за кожен метр території, і нарешті німців зупинили на Кавказі і Волзі. Після перемоги у Сталінградській битві і на Курській дузі настав перелом, і Червона армія перейшла в довгоочікуваний наступ. Одне за іншим звільняли від ворога міста і села.

І ось настала осінь 1943-го року. Війська Південного фронту блискуче провели Донбаську наступальну операцію, подолали Міус-фронт і перейшли в наступ на Мелітопольському напрямку. Настав довгоочікуваний момент – звільнення Приазовського району.

19 вересня 1943 року в с. Нововасилівка увійшли рота автоматників і розвідвзвод 1373-го стрілецького полку 416-ї Таганрозької стрілецької дивізії. Німці зайняли оборону і вивели на позиції 2 танки, 2 бронемашини і більше роти піхоти. В результаті запеклого бою противник був вибитий з села, Нововасилівка була звільнена. Керував операцією зі звільнення селища начальник штабу 1373-го стрілецького полку капітан Олександр Балинський.

У ніч з 19 на 20 вересня 1943 року німецькі війська поспішно відступили на рубежі лінії Вотан і майже дворічна окупація с. Приазовське закінчилася. Селище було звільнено передовими полками 28-ї армії.

Оперативне повідомлення від 20 вересня 1943 р.: «Протягом 20 вересня на Запорізькому і Мелітопольському напрямках наші війська, продовжуючи успішно розвивати наступ, просунулися вперед від 10 до 25 кілометрів і зайняли понад 70 населених пунктів, у тому числі місто ВЕЛИКИЙ ТОКМАК, районні центри ЗАПОРІЗЬКОЇ області НОВО-ВАСИЛІВКА, ПРИАЗОВСЬКЕ та великі населені пункти КАМИШУВАХА, ЮЛІВКА, ЩЕРБАКІВКА, КОПАНИ, СОЛОДКА БАЛКА, РОЗКІШНЕ, БОТІЄВЕ, ГАМІВКА, НОВО-ІВАНІВКА (13 кілометрів на південний схід від МЕЛІТОПОЛЯ)»

Акт про звірства німецько-фашистських загарбників в Приазовському районі Запорізької області: «Відступаючи під ударами Червоної Армії, фашистські загарбники зробили в наших селах величезні спустошення. Тільки в дев'яти колгоспах району німці зруйнували і спалили 656 житлових будинків з надвірними будівлями. У селі Приазовське гітлерівці знищили електростанцію, МТС, дев'ять шкіл, лікарню, пошту та інші громадські будівлі. За час окупації німці насильно погнали на каторгу до Німеччини понад 150 радянських громадян. Особливо лютували в нашому селі німецький комендант району Пфаф, його помічники Райтер, Фолькмер і Фотонгауер. Вони грабували населення, вбивали ні в чому не винних мирних жителів і підпалювали житлові будинки.

Незадовго до відступу гітлерівці заарештували багатьох жителів села і кинули їх у в'язницю. Заарештованим загрожував розстріл. Бійці Червоної Армії, увірвавшись до села, звільнили ув'язнених радянських громадян і врятували їм життя » Акт підписали: голова сільради Гук, лікар Подольний, вчителька Сикорева, Астахова, Гридасов, Косенко та інші мешканці села.

Уже 20 вересня Червона армія вийшла до східного берега р. Молочна, уздовж якої від Молочного лиману була побудована укріплена лінія оборони Вотан. Почали підходити до фронту і медичні частини. 28 госпіталів і медсанбатів розташувались в селах Приазовського району. У районі Надеждине і Степанівка-1 йшли запеклі бої, німці проводили постійні бомбардування, 25 вересня в с. Надеждине від розривів і осколків бомб загинуло більше 40 солдатів і офіцерів.

У вересні 1943 року вздовж берега моря територією Приазовського району вів наступ 1-й Гвардійський укріпрайон. У ніч на 24 вересня 1943 року, після 60-ти кілометрового маршу, до Степанівської косі вийшла артилерійсько-кулеметна рота 10-го Окремого Гвардійського кулеметно-артилерійського батальйону. Помітивши це, батальйон німецької піхоти перейшов у наступ, намагаючись вибити з коси наш підрозділ. Командир роти гвардії старший лейтенант Аркадій Тяжельников не розгубився, розгорнув відступаючу роту і зумів відкинути німців на початкові позиції. В результаті бою рота Тяжельнікова не зазнала втрат, при цьому зуміла знищити близько роти німецьких солдат.

На захист наших частин вилітали винищувачі, в тому числі 16-го і 100-го Гвардійських авіаційних полків. У небі приазовського району восени 1943 року літав майбутній тричі Герой СРСР А.І. Покришкін.

У небі Приазовського району, 10 жовтня 1943 року, в районі Надеждине-Мордвинівка на аерокобрах вели повітряний бій пара майбутніх Героїв СРСР І.І. Бабак і П.І. Гучек, а також пара молодших лейтенантів Г.С. Сенюти і В.А. Антоньєва. У результаті цього бою були збиті 3 німецьких мессершмітта.

Тисячі приазовців воювали на фронтах Другої світової війни. Багато хто з них був нагороджений орденами і медалями, ще більше – не повернулись додому. Але чи можливо описати словами той біль і страждання, які принесла війна людям, той подвиг, який здійснили в роки війни солдати, офіцери і працівники тилу?